КІНТО - управління активами
Українська English Русский Мапа сайту   

Звіт керуючих за 2014 рік

    

Звіт керуючих за 2014 рік


ЗВІТ ЗА 2014 РІК

Макроекономічні тенденції у 2014 році
Ринок акцій у 2014 році
Ринок облігацій у 2014 році
Ринок нерухомості у 2014 році
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Класичний» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Еквіті» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Народний» за 2014 рік
Звіт про діяльність ІФ «Достаток» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Казначейський» за 2014 рік
Звіт про діяльність ІФ «Синергія Ріал Істейт» за 2014 рік
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-4» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-5» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-7» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-Клаб» за IV квартал 2014 року
Динаміка вартості інвестиційних сертифікатів

Макроекономічні тенденції у 2014 році

2014 рік видався вкрай насиченим економічними та політичними подіями. На початку року відбулася революція гідності, за якою послідувала анексія Криму, військова агресія з боку РФ на сході України. Саме в цей період було обрано нового Президента України, знижено мита для українських товарів на європейському ринку та підписано політичну та економічну частини угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей час був найбільш успішним з точки зору залучення зовнішнього фінансування на вигідних умовах, таких як емісія 5-річних єврооблігацій під гарантію уряду США у розмірі 1 млрд.дол. під 1,84%, підписання меморандуму щодо нової програми співпраці з МВФ обсягом 17 млрд.дол. кредиту, залучено перші транші у розмірі 3,2 та 1,4 млрд.дол. Програмою співпраці передбачено значні інституційні зміни та впровадження структурних реформ, необхідні для покращення загального економічного стану держави та окремих секторів економіки, урядом розпочато їх реалізацію.

Реальний сектор

У 2014 році промисловість продовжила спад, розпочатий наприкінці 2012 р., скоротившись на 10,1%[1], а ВВП у підсумку впало майже на 7%. Великою мірою скорочення галузей було спричинене бойовими діями та руйнуваннями промислових підприємств та транспортної інфраструктури на Донбасі. Попри відкриття європейських ринків збуту та зниження мит після підписання економічної частини угоди про асоціацію з ЄС, на зовнішніх ринках відбувалося зниження цін на основну експортно-орієнтовану продукцію одночасно з ослабленням внутрішнього попиту через кризові явища в економіці.

Внаслідок руйнування виробничих потужностей найбільше постраждали виробництво коксу та нафтопереробки (-21,3%), машинобудування (-20,6%) та металургія (-14,7%). Хімічна галузь скоротилася на -14,2%, а добувна промисловість – на 13,7%, при цьому добування корисних копалин показало зниження на 28,1%. Продовжуючи тенденцію попереднього року, внаслідок спаду внутрішнього попиту скоротилися замовлення автотранспорту (-45,8%); виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу знизилося на 62,7%.

Зниження попиту на продукцію металургії відбулося також на фоні триваючого скорочення будівництва (-20,4%). Не сприяло збільшенню попиту на продукцію будівельної галузі скорочення обсягів кредитування та девальвація національної валюти.

Традиційно для української економіки сільське господарство зросло на 2,8%. Серед галузей промисловості лише харчова показала зростання на рівні 2,5%.

На противагу 2013 р., у 2014 р. зниження платоспроможності населення відобразилося на скороченні роздрібної торгівлі (-8,6%).

Порівняно з прибутками за 9 місяців 2013 р., коли підприємства показали сукупний прибуток на рівні 22,8 млрд. грн., у 2014 р. (9 місяців) збиток склав 168 млрд. грн. Це пов’язано з курсовою різницею при переоцінці балансів підприємств, бойовими діями на сході країни та анексією Криму. При цьому капітальні інвестиції у 2014 р. скоротилися на 17,7% (до 204,1 млрд.грн). Такі тенденції визначали фіскальну та боргову політики уряду.

Зовнішній сектор та валютний ринок

Зовнішньоекономічна діяльність України у 2014 р. зазнала значного скорочення на фоні зниження як внутрішнього платоспроможного попиту на імпортні товари, так і експортної спроможності частини українських виробників внаслідок бойових дій. Скорочення імпортних товарів (-28,3%) більшими темпами, ніж експорт (-13,5%) дозволило дещо вирівняти дисбаланси, скоротивши від’ємне сальдо до 0,5 млрд. дол. США (або 0,5% від ВВП) порівняно з 13,7 млрд. дол. США (або 7,5% від ВВП) у 2013 р.

Формування від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі відбулося здебільшого за рахунок тих же товарних груп, що й у минулі роки. До них увійшли нафта і продукти її перегонки (-13,1 млрд. дол.), машини, обладнання та механізми (-3,1 млрд. дол.), полімерні матеріали (-3,0 млрд. дол.), наземний транспорт (крім залізничного) (-1,2 млрд. дол.). Продукція хімічної галузі також додала до негативного сальдо (-3,7 млрд. дол.), здебільшого за рахунок фармацевтики (-2,2 млрд. дол.). Слід зазначити, що за всіма позиціями розрив між експортом та імпортом скоротився.

У той же час попри падіння металургійної галузі експорт значно переважав над імпортом з деяким скороченням сальдо за чорними металами та виробами з них (11,6 млрд. дол.). Також Україна продовжила конкурувати на зовнішніх ринках зернових (6,2 млрд. дол.). Нова група експортно-орієнтованих товарів жири та олії продовжила нарощувати темпи зростання попереднього року (3,5 млрд. дол.).

Сальдо торгівлі послугами було активним, проте через скорочення експорту послуг на 24% воно скоротилося з 7,2 до 5,6 млрд. дол. Завдяки позитивному балансу за послугами поточний рахунок отримав профіцит у розмірі 5,1 млрд. дол.

Дефіцит рахунку капіталу та фінансових операцій склав 8,0 млрд.дол. на фоні ведення бойових дій. Зниження інвестиційної привабливості України на фоні бойових дій на сході та виведення закордон ресурсів олігархів, пов’язаних з режимом Януковича, зумовили відтік іноземної валюти у вигляді іншого капіталу у розмірі 6,4 млрд.дол. На відміну від попереднього року, дефіцит сформувався також за рахунок виплат реальної економіки за боргами (-2,0 млрд. дол.). При цьому прямі іноземні інвестиції зросли 0,4 млрд. дол.

У зв’язку із дефіцитом платіжного балансу, породженим значними дисбалансами в економіці, та переходом на вільне курсоутворення гривні девальваційні очікування попередніх років реалізувалися. Це змусило НБУ вводити низку адміністративних обмежень, що створювали відкладений попит на валюту. Одночасно НБУ здійснював підтримку курсу національної валюти шляхом валютних інтервенцій, зокрема за практикою так званого голландського аукціону. Окрім на задоволення попиту на валюту з боку населення та бізнесу, значна частина ресурсів ішла на покриття боргу за газ попередніх періодів перед РФ. Таким чином, у підсумку року золотовалютні резерви України скоротилися на 63,2% (з 20,4 млрд. дол. США до 7,5 млрд. дол. США). Це найбільш значне скорочення резервів за останні роки, сягнувши їх рівня у 2004 р.

Внаслідок погіршення стану публічних фінансів та банківського сектора девальвація гривні до долара США протягом року склала 97,3% (за офіційним курсом). У квітні курс національної валюти сягав майже 13 грн./дол., зрісши з початку року на 62% і дещо повернувшись до 12 грн./дол. протягом травня-липня. У серпні з вторгненням військ РФ на схід України розпочався другий виток девальвації, коли курс зріс до 13,9 грн./дол. з наступним піком в листопаді-грудні, сягнувши рівня 15,77 грн./дол. Відповідні тенденції відбувалися і за курсом євро.

Дисбаланс на валютному ринку та відкладений попит через введені НБУ валютні обмеження як для фізичних, так і для юридичних осіб призвів до активізації «чорного» ринку, де доларом торгували на завищених рівнях, внаслідок чого зростали ризики подальшої девальвації.

Рис. 1. Динаміка курсу гривні до долара та євро в 2014 р.

Джерело даних: НБУ, розрахунки КІНТО

Грошово-кредитний ринок та банківський сектор

Після тривалого періоду адміністративного стримування курсу гривні в попередні роки з переходом на ринкове формування курсу в 2014 р. гривня піддавалася значній девальвації. Через значну імпортозалежність економіки вона призвела до галопуючої інфляції, що змусила НБУ до використання низки монетарних інструментів для стабілізації курсу гривні та уникнення впливу спекулятивних та панічних проявів.

В умовах економічної рецесії в підсумку року споживча інфляція склала 24,9%, а індекс цін виробників промислової продукції 31,8%. У 2015 р. галопуючі темпи інфляції збережуться в зв’язку з підвищення цін на газ і на тепло для населення, що роками відтерміновувалося, стримуючи ціни та призводячи до значних дефіцитів НАК «Нафтогаз України» та державного бюджету.

Рис. 2. Динаміка зміни споживчих цін і цін виробників промислової продукції в 2014 р.

Джерело даних: Держкомстат України (до грудня 2013 р.), розрахунки КІНТО

Внаслідок скорочення доходів населення, зниження прибутковості підприємств та погіршення стану банківської системи відбувся відтік депозитів. Проте через переоцінку валютних депозитів обсяги зобов’язань банків у гривневому еквіваленті протягом року не змінилися (+1,6%). Обсяги коштів населення в гривні зменшилися на 22,1%, при девальвації на 97,3% за депозитами в іноземних валютах в гривневому еквіваленті був зафіксований приріст на 18,0%. Депозити юридичних осіб в гривні практично не змінились. При цьому за рахунок переоцінки валютних депозитів у гривневому еквіваленті було зафіксовано приріст на 12,1%.

Попри реалізацію девальваційних очікувань, продовжилася доларизація депозитів домогосподарств. Так, частка депозитів населення у національній валюті знизилась з 58% до 48%, юридичних осіб – з 71% до 63%.

Внаслідок анексії Криму та вторгнення РФ на схід України відбувалося вилучення населенням і бізнесом власних коштів з банківської системи. Частина вилучених ресурсів залишилися в готівці як через низку обмежень НБУ, пов’язаних зі зняттям іноземної валюти з поточних рахунків, так і через скорочення рівня доходів на фоні девальвації гривні та значні ризики, пов’язані з процесом очищення банківської системи від неплатоспроможних банків. Також частина коштів банків, виведених з ринку, були виплачені вкладникам через ДГВФО.

Через зниження ліквідності та погіршення фінансового стану багатьох банків кредитування економіки скоротилося – обсяги гривневого кредитування знизилися на 9%. Внаслідок переоцінки валютних кредитів у гривневому еквіваленті вони показали приріст на 53,5%, що у підсумку склало приріст обсягів виданих кредитів на 14,5%.

Попри перебування економіки України в стані рецесії, у 2014 р. НБУ був вимушений здійснювати жорстку грошово-кредитну політику з одночасним переходом до ринкового валютного курсу.

Для рефінансування боргів та покриття дефіциту бюджету та Пенсійного фонду здійснювалася грошова емісія. Приріст обсягів готівки в обігу було на рівні попереднього року, склавши 19% або 45 млрд. грн. Грошовий мультиплікатор, що відображає зростання грошової маси, що обслуговує економіку, порівняно зі зростанням монетарної бази, скоротився з 3,0 до 2,9, що свідчить про сповільнення економічної активності. Одночасно для втримання відсоткових ставок та інфляційних процесів протягом року НБУ здійснював активне вилучення надлишкових фінансових ресурсів.

Внаслідок скорочення доходів населення, зниження прибутковості підприємств та погіршення стану банківської системи відбувся відтік депозитів. Проте через переоцінку валютних депозитів обсяги зобов’язань банків у гривневому еквіваленті протягом року не змінилися (+1,6%). Обсяги коштів населення в гривні зменшилися на 22,1%, при девальвації на 97,3% за депозитами в іноземних валютах в гривневому еквіваленті був зафіксований приріст на 18,0%. Депозити юридичних осіб в гривні практично не змінились. При цьому за рахунок переоцінки валютних депозитів у гривневому еквіваленті було зафіксовано приріст на 12,1%.

Попри реалізацію девальваційних очікувань, продовжилася доларизація депозитів домогосподарств. Так, частка депозитів населення у національній валюті знизилась з 58% до 48%, юридичних осіб – з 71% до 63%.

Внаслідок анексії Криму та вторгнення РФ на схід України відбувалося вилучення населенням і бізнесом власних коштів з банківської системи. Частина вилучених ресурсів залишилися в готівці як через низку обмежень НБУ, пов’язаних зі зняттям іноземної валюти з поточних рахунків, так і через скорочення рівня доходів на фоні девальвації гривні та значні ризики, пов’язані з процесом очищення банківської системи від неплатоспроможних банків. Також частина коштів банків, виведених з ринку, були виплачені вкладникам через ДГВФО.

Через зниження ліквідності та погіршення фінансового стану багатьох банків кредитування економіки скоротилося – обсяги гривневого кредитування знизилися на 9%. Внаслідок переоцінки валютних кредитів у гривневому еквіваленті вони показали приріст на 53,5%, що у підсумку склало приріст обсягів виданих кредитів на 14,5%.

Попри перебування економіки України в стані рецесії, у 2014 р. НБУ був вимушений здійснювати жорстку грошово-кредитну політику з одночасним переходом до ринкового валютного курсу.

Для рефінансування боргів та покриття дефіциту бюджету та Пенсійного фонду здійснювалася грошова емісія. Приріст обсягів готівки в обігу було на рівні попереднього року, склавши 19% або 45 млрд. грн. Грошовий мультиплікатор, що відображає зростання грошової маси, що обслуговує економіку, порівняно зі зростанням монетарної бази, скоротився з 3,0 до 2,9, що свідчить про сповільнення економічної активності. Одночасно для втримання відсоткових ставок та інфляційних процесів протягом року НБУ здійснював активне вилучення надлишкових фінансових ресурсів.

Рис. 3. Залишок коштів на кореспондентських та транзитних рахунках банків та середньозважена відсоткова ставка за операціями овернайт у 2014 р.

Джерело даних: НБУ, розрахунки КІНТО

Бюджетний сектор та державний борг

У 2014 р. фіскальна політика уряду була обумовлена стагфляцією та військовими діями на сході України, що вимагали підвищення обороноздатності країни шляхом виділення додаткових ресурсів на військову сферу.

Внаслідок скорочення промисловості та прибутковості суб’єктів господарювання бюджетні показники були недовиконаними на -8,2%. Обсяги номінальних доходів як державного та зведеного бюджетів у 2014 р. зросли на 5% та 3% (порівняно з аналогічними показниками у 2013 р.). В той же час, видатки зросли дещо вищими темпами – на 6,6% та 3,4% відповідно. У підсумку року дефіцит зведеного бюджету склав близько 4,7%, державного бюджету – 5,0% від ВВП.

Додатковий тиск на державний бюджет України створювали дотації на покриття дефіциту Пенсійного фонду України та забезпечення соціальних виплат, а також дефіцит НАК «Нафтогаз України», які планується реформувати у 2015 р., зокрема через підвищення тарифів на газ та теплопостачання для населення та введення адресних субсидій.

У 2014 р. трансферти з державного бюджету до ПФУ у номінальному виразі відповідали рівню попереднього року (виконання бюджету за 11 місяців склало 71,1 млрд.грн., заплановано на 2014 р. обсяг 83,5 млрд.грн.), або 14,0% доходів ДБУ.

З приходом нового уряду на початку 2014 р. була відновлена співпраця України з МВФ. Так, Україна зобов’язалася здійснити низку непопулярних, але необхідних для економіки країни реформ та змін. За умов зростання доходностей за облігаціями України на міжнародних боргових ринках внаслідок війни на сході, скорочення притоку валюти в країну та зниження обсягів золотовалютних резервів, потреба в боргових ресурсах була високою. Меморандум з МВФ про кредитну програму «stand-by» передбачав виділення Україні 17 млрд.дол., – у травні відбулося залучення першого траншу кредиту обсягом 3,2 млрд.дол., а після перегляду результатів виконання програми у вересні – другого траншу обсягом 1,4 млрд.дол.

Тоді як протягом 2014 р. внутрішній державний борг України скоротився на 9,1%, зовнішній борг головно через переоцінку за курсовою різницею показав приріст на 79,4% (при девальвації на рівні 97,3%). Відтак за державним боргом було зафіксовано приріст практично на 200%, а за державним гарантованим боргом – на 188,4%, що перевищило показник 60% до ВВП.

Протягом 2014 р. Україна погасила частину зобов’язань перед бізнесом за ПДВ у формі ПДВ-ОВДП обсягом 6,8 млрд.грн.

Валовий зовнішній борг України включно з корпоративним за 9 місяців 2014 р. знизився на 4,4%, на початку жовтня склавши 135,9 млрд. дол. Внаслідок девальвації гривні переоцінка боргу збільшувала тиск на корпоративні фінанси та на курс гривні до долара.



[1] Згідно з даними Держкомстату України

Ринок акцій у 2014 році

США

Фондові ринки США увійшли в 2014 рік з суттєвою підтримкою програми стимулювання американської економіки. Удавшись до кількісного пом’якшення, Федеральна Резервна Система щомісячно викуповувала облігації на суму 85 млрд. дол. Маса грошей потрапляла в економіку, створюючи серйозне підґрунтя для зростання американських фондових індексів. При цьому було зрозуміло, що стимулювання ФРС не може тривати вічно і при досягненні стійкого зростання американської економіки програма зупиниться. Так, перше скорочення викупу з 85 до 75-ти мільярдів відбулося вже в кінці 2013 року. Тож уся увага ринків на початку 2014-го року була сконцентрована на тому, наскільки швидко згортатиметься підтримка ФРС. Побоювання відігравалися ринками у зниженні індексів, а розпродаж акцій технологічних компаній піддав негативу. Тож перший квартал 2014 року на американських ринках був в основному затьмарений негативом.

У другому кварталі ФРС ухвалює рішення зупинити зниження програми викупу облігацій на рівні 45 млрд. Це дуже допомогло ринкам згенерувати нову хвилю висхідного тренду, яка тривала аж до завершення 2014 року з поновленням по основних індексах все нових і нових історичних максимумів. Крім тимчасової зупинки згортання програми стимулювання, ріст американських фондових ринків підтримала хороша корпоративна звітність. Отже, для головного бенчмарку американського фондового ринку індексу S&P 500 2014 рік завершився з ростом на 11,39%. Індекс «блакитних фішок» Dow Jones Industrial Average піднявся на 7,52%. Зведений індекс технологічних компаній NASDAQ вийшов у плюс на 13,40%.

Європа та Азія

Європейські ринки в 2014 році були набагато стриманішими. Індекси постійно потерпали від негативного ставлення інвесторів до ситуації з проблемними країнами, а Греція, Португалія та Італія вперто тримали цей тренд, час від часу викидаючи на ринок негативні інформаційні потоки - технічний дефолт одного з юнітів другої за величною фінансової групи Португалії, рецесія Італійської економіки, прихід до влади в Греції прихильників виходу з ЄС тощо.

У 2014 році значний вплив на ринки здійснював Європейський центральний банк (ЄЦБ), який вперше в історії понизив головну ставку спочатку до 0,15%, а за декілька місяців до 0,05%, одночасно опустивши депозитну ставку нижче 0 - до від’ємного значення в 0,1%.

Для стимулювання економіки ці кроки мали короткострокові позитивні ефекти, адже ринки хотіли більшого – повноцінної програми кількісного пом’якшення через викуп державних облігацій Європейським центральним банком. Ближче до кінця року розмов навколо програми точилося все більше, ринки на це відповідно реагували, але у 2014-му році ЄЦБ так і не встиг її реалізувати.

Серед топових європейських майданчиків позитивну динаміку за результатами року показав лише німецький DAX (+2.65%), французький CAC знизився на 0,54%, а британський FTSE показав скорочення на 2,71%.

У той же час східні ринки через локальне монетарне стимулювання почувалися чудово - японський Nikkei зріс на 7,12%, а Китайський SSE - на 53%.

Україна

На початку звітного періоду ринок негативно реагував на політичну кризу, яка вирувала в країні. Але настрої інвесторів змінилися в лютому. Після втечі Януковича та повалення режиму почалася масова скупка українських акцій та ріст індексів. На жаль, позитив тривав недовго - захоплення Верховної Ради Криму, проведення референдуму та анексія Росією частини України зробили свою чорну справу і на фондових ринках. Загострювалася ситуація й на сході України. Своєрідним стабілізаційним якорем могли стати президентські вибори, але існував ризик щодо їхнього проведення. З розумінням того, що президентські вибори успішно відбудуться, на ринки почав повертатися оптимізм, і перемога Петра Порошенка в першому турі його підсилила. Позитив на ринках тримався до кінця липня, адже зі Сходу країни надходили хороші новини про локальні перемоги українських військових, і в липні український ринок досяг свого річного максимального значення, продемонструвавши приріст у майже 50% з початку року.

У серпні ситуація кардинально змінилася:

а) Україна програє російським військовим кампанію під Іловайськом;

б) російські війська заходять у південну частину Донецької області;

в) відбувається ухвалення Закону про особливий статус окупованих територій та підписуються перші Мінські угоди. В свою чергу, ринок не розуміє статус низки топ-емітентів українського ринку, які знаходяться на цих територіях;

г) у вересні проходить експірація ф’ючерсного контракту, провокуючи значний розпродаж.

В останній чверті року ринки отримали новий поштовх до зростання. В кінці жовтня відбулися вибори до українського Парламенту, на яких перемогу здобули «Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка». У жовтні ринок також закладав перспективи нормалізації ситуації на Донбасі. Але позитивний фон протримався недовго. У листопаді шалені темпи девальвації гривні та загострення ситуації на Сході створили на українському ринку панічні настрої, які призвели до 6-ти денного поспіль зниження індексу. Проте, під завершення кварталу інвестори спромоглися частково відіграти низхідні тенденції останнього кварталу 2014 року - індекс Української біржі закрився вище психологічної позначки у 1000 пунктів, досягнувши значення у 1033,30, що в річному вимірі відобразилося в зростанні українського ринку на 12,5%.

Ринок облігацій

Протягом 2014 року особлива увага на світових ринках капіталів була прикута до подій в Україні. Підписання економічної частини угоди про асоціацію між Україною та ЄС та зниження мита для українських товарів на європейському ринку стали важливими економічними орієнтирами на шляху розпочатих реформ.

Увійшовши в 2014 рік з часткою державного та гарантованого боргу до ВВП на рівні 39%, Україна завершила його із значенням 71%. Таке зростання було зумовлене девальвацією, що змусила переоцінити валютні борги практично вдвічі, та скороченням ВВП. Також попри значні виплати борг України поповнився новими запозиченнями, залученими від МВФ в рамках співпраці за програмою «stand-by» та шляхом розміщення суверенних єврооблігацій під гарантію США.

Внаслідок економічного спаду на фоні війни на сході країни та погіршення макроекономічних балансів, міжнародні інвестори та рейтингові агентства переоцінили ризики за українськими емітентами та Україною як позичальника. Так, у лютому РА Fitch знизило рейтинг за довгостроковим суверенним боргом в іноземній валюті з «В-» до «ССС/негативний», що відповідає рівню «надзвичайно спекулятивного». У квітні РА Moody’s здійснило переоцінку ризиків з «Саа1» до «Caa3/негативний», а в грудні S&P з «В-» до «ССС-/негативний», що відповідає переддефолтному стану боргів, що також відобразилося у зростанні індексу EMBI+Ukraine.

На фоні значних виплат за міжнародними зобов’язаннями, в тому числі за газ перед РФ, та потреби в підтримці національної валюти золотовалютні резерви країни кардинально скоротилися – з 20,4 млрд. дол. до 7,5 млрд. дол. Відтак, значні обсяги донорської допомоги на подолання наслідків війни та на підтримку економіки виділили міжнародні фінансові організації та уряди іноземних держав.

У квітні Україна та МВФ підписали меморандум про програму співпраці «stand-by», яка передбачала виділення Україні кредиту у розмірі 17 млрд.дол. Згідно з ним було узгоджено першочергові кроки, що включають значні інституційні зміни та впровадження ефективних структурних реформ, які є нагальними для покращення загального економічного стану держави та окремих секторів економіки. У травні було залучено перший транш кредиту обсягом 3,2 млрд.дол., а після перегляду результатів виконання програми у вересні – другий транш обсягом 1,4 млрд.дол.

У травні уряд США надав гарантію за 5-річними єврооблігаціями України обсягом 1 млрд. дол. Відсоткова ставка за цими запозиченнями склала 1,844%, що є найнижчим рівнем для українських зовнішніх запозичень за всю історію і відповідає рівням ставок за позиками США.

На міжнародних боргових ринках на початку року суверенні єврооблігації України були представлені 11 випусками доларових емісій загальним обсягом 16,55 млрд. дол. термінами погашення 2014-2023 рр. та однією емісією обсягом 600 млн. євро з погашенням у 2015 р. У червні 2014 р. Україна успішно погасила 2-річні суверенні єврооблігації обсягом 1 млрд. дол.

Погіршення макроекономічних показників внаслідок військового вторгнення РФ на територію України та анексію Криму відобразилося на динаміці доходностей українських євробондів. Крива доходностей за суверенами з нормальної форми на початку року після зниження рейтингу РА Fitch на тлі революційних подій в лютому змінила свою форму на інвертовану, а доходності зросли з рівня 5,4% за паперами 2014 р.ор. та 9,2% за паперами 2023 р. погашення, до 12% і 9,5-10% відповідно. На початку березня були значно переоцінені ризики за короткими паперами 2014 р. погашення – до 30%, знизившись у квітні до 15%. З травня до липня, коли відбулися президентські вибори та підписання угоди про Асоціацію з ЄС і кредитну угоду з МВФ, доходності стабілізувалися на рівні від 8,5% на короткому до 7,6% на довгому кінці кривої. Проте з серпня, коли було зафіксоване вторгнення військ РФ на територію України, доходності поступово зростали від 15% – 10% в серпні до 24% – 11% в жовтні, до кінця року сягнувши рівня 68% – 15% на папери 2015 р. та 2023 р. погашення відповідно. Доходності за корпоративними паперами слідували тенденціям за суверенними з врахуванням додаткових специфічних ризиків окремих емітентів.

На внутрішньому ринку продовжувалися тенденції попередніх років, що загострилися з появою нових випусків ПДВ-ОВДП зі значними дисконтами. Відтак надійні корпоративні та муніципальні емітенти не могли запропонувати конкурентного рівня доходностей, а більшість угод здійснювалися з державними паперами. Також це було пов’язано зі зростанням ризиків у банківському та корпоративному секторах, що не сприяло довгостроковому залученню ресурсів на низьколіквідному борговому ринку.

Через зростання ризиків та зниження ліквідності на фінансових ринках основні тенденції визначав ринок державних боргових паперів. При цьому спред між ставками на первинному та вторинному ринках за державними паперами протягом року мав виражену тенденцію до зростання. Це зумовлено як зниженням обсягів вільних коштів в обігу, так і тим, що значна частина розміщень була неринковою, про що свідчить динаміка ОВДП у власності.

Внаслідок значної потреби в ресурсах, протягом року обсяг емісії внутрішніх боргових інструментів збільшився на 85% до 457,7 млрд. грн., або з 17% до 30% від ВВП. Основний обсяг ресурсів був залучений від НБУ та державних банків. Продовжувалася тенденція викупу Нацбанком значних обсягів ОВДП, розпочата в 2011 р., що за рік збільшилися на 116%. Так, у власності НБУ протягом року перебувала основна частина паперів за внутрішнім державним боргом, зрісши з 58% до 70% від ОВДП в обігу, тоді як частка у власності банків (включно з державними) продовжувала скорочуватися з 32% до 20% наприкінці року, що свідчить про низький рівень ліквідності банківської системи. Частка ОВДП у власності нерезидентів залишалася доволі низькою на рівні 4,7-6%[1], тоді як решта боргу (порядку 5-6%) перебувала у власності державних установ, зокрема було докапіталізовано НАК «Нафтогаз» та дофінансовано потреби ФГВФО.

Тоді як потреба публічних фінансів в залученні ресурсів зростала, ставки первинного розміщення ОВДП мали тенденцію до зростання протягом року, а залучення відбувалися в гривні з термінами від 1 місяця до 15 років та з нормальною формою кривої доходностей. Так, якщо в січні 3-тижневі облігації залучалися з доходністю 5%, 3-місячні – 8,25%, 5-7-річні – 14,25% зі зростанням навесні ставок за 2-річними бондами до 17%, то влітку доходності за деякими випусками зросли на 400-500 б.п., сягнувши в серпні 19%. У листопаді-грудні значна частина розміщень була довгостроковою – 2024-2029 рр. погашення, а крива доходностей змінила свою форму на інвертовану. Тоді за 2-річними паперами ставки складали 16,5%-17,6%, за 10-річними – 9,5-15,5%, а за 14-15-річними – 12,5%.

Влітку Мінфін запропонував фізичним особам нові так звані «військові» ОВДП з доходністю 7% терміном на 2 роки, залучені ресурси від яких спрямовувалися на підтримку української армії.

Зниження ліквідності та зростання частки проблемних кредитів в банківському секторі були спричинені переоцінкою валютних активів банків, яка вимагала додаткового резервування коштів, та потребою в докапіталізації на основі стрес-тестів, що проводив НБУ в рамках співпраці з МВФ. Одночасно зі значними обсягами рефінансування для підвищення ліквідності, яке надавав НБУ, регулятор також здійснював виведення з ринку ненадійних та неплатоспроможних банків. Це обумовлювало меншу зацікавленість з боку банків у малоліквідних боргових інструментах.

На вторинному ринку облігацій на початку року торгували лише короткими бондами. Тенденція до зростання ставок за гривневими ОВДП відображала стан макроекономіки в цілому. Тоді як на початку року ПДВ-ОВДП з погашенням у 2015 р. торгувалися під 11,25%, а решта гривневих паперів терміном до 1 року – під 6,5-9%, після локального лютневого піку навесні ПДВ-ОВДП торгувалися під 17-19%, знизившись до 14-17% в травні, а традиційні гривневі папери мали тенденцію до зниження доходності – від 18-25% до 16-17%, а в липні – до 15%. У серпні спреди знову розширились до 15-19%, а крива доходностей набула нормальної форми.

Починаючи з липня Україна погасила частину зобов’язань перед бізнесом за ПДВ у формі нового випуску 5-річних амортизаційних ПДВ-ОВДП обсягом 6,9 млрд.грн. З їх появою на вторинному ринку в вересні ставки за ними піднялися до 20%, а слідом за ними – і за рештою гривневих паперів до 15,5-20,5%. У жовтні ставки зросли до 21,5%, сягнувши наприкінці жовтня рівня 21% за ПДВ-2015 та 25% за ПДВ-2019. З поглибленням економічної кризи, що в грудні проявилася у подвійній девальвації гривні, ставки за ПДВ сягали 28%.

Коливання доходностей за валютними ОВДП протягом року відображали зміни в девальваційних очікуваннях. Так, на початку року 1-2-річні бонди торгувалися під 4,5-6,5% при нормальній формі кривої доходностей, зрісши до 7-10,5% в середині лютого. Навесні з початком поступової девальвації гривні доходності зросли до 22%. У травні після першої хвилі, коли гривня знецінилась на 50% та деякої стабілізації курсу, ставки по валютних паперах дещо зменшились до 15-19%, знизившись у липні до 12-17% з поступовим звуженням спреду до 14-15%. Коли влітку девальвація сягнула 63% порівняно з початком року, доходності за валютними бондами впали до 12%. Після зростання ставок в жовтні до 7-15% на фоні росту рівня доходностей за гривневими інструментами, коли розпочався новий виток девальвації до 95% в листопаді, наприкінці року валютні ОВДП торгувалися під 10-13%.

Щодо ринку корпоративних та банківських облігацій, то ліквідні цінні папери були практично відсутні, а обсяг торгів продовжив тенденцію до зниження. Оскільки протягом останніх років при появі нових випусків облігацій надійних корпоративних емітентів, вони здебільшого заходили в інвестиційні портфелі зі стратегією «buy-and-hold», то на вторинному ринку пропозиція була практично відсутня, а нові надійні емітенти протягом 2014 р. на ринок не виходили. В той же час ринок муніципальних облігацій зник – у 2014 р. відбувся єдиний новий випуск муніципальних паперів м. Києва, а існуючими паперами не торгували.



[1] дані НБУ

Ринок нерухомості 2014

Складна економіко-політична ситуація країни в 2014 році (політична криза, зміна влади, військовий конфлікт та сході, анексія Криму, значні теми девальвації) в повній мірі відобразилися на ринку нерухомості, як одному з найбільш чутливих секторів економіки.

Згідно офіційної статистики обсяги виконаних будівельних робіт у 2013 році скоротився на 21,7% - до 50,2 млрд. грн. порівняно з 2013 роком. Це стало найбільшим зниженням активності після кризового 2009 року, коли будівництво скоротилося на 48%.

В 2014 році, обсяг нової пропозиції офісних площ у м. Києві склав – 149 000 кв.м. Рівень вакантності офісних площ зріс з 15,1% до 19,8%. Орендні ставки на ринку офісної нерухомості знизилися до 23-25 дол. за місяць (клас А) та 12-21 дол. за місяць (клас В).

Кон’юнктура у сегменті торговельної нерухомості також демонструвала низхідні тенденції. За результатами 2014 р. оператори відчували суттєвий зниження товарообігу та слабку споживчу активність. Кризовий стан наштовхнув операторів до оптимізації свої бізнес процесів, через переїзд в більш рентабельні торгові центри. Також операторам вдалося домогтися перегляду орендних ставок з боку орендодавців.

Обсяг введення нових площ в Києві в 2014 році зменшився на 50% та склав 80 620 м. кв. (164 420 м. кв. в 2013 році ). Рівні вакантності збільшився до 7,5%, орендні ставки знизилися на 10-40% в залежності від виду орендної площі. Головною регіональною тенденцією став масовий відхід операторів з проблемних регіонів країни (Луганська та Донецька обл.).

Щодо очікувань на 2015 рік, варто зауважити наступне:

Складна соціально-економічна ситуація обмежить зростання нової пропозиції на ринку комерційної нерухомості, аналогічно і попит в найближчій перспективі не буде збільшуватися. В середньостроковій перспективі очікується ринкове пожвавлення та скорочення рівня вакантності. Що стосується торгівельної нерухомі, то оператори очікують збільшення купівельної спроможності вже в кінці 2015 року, що в свою чергу трансформується в активізацію попиту на торгівельні приміщення.

Макроекономічні тенденції у 2014 році
Ринок акцій у 2014 році
Ринок облігацій у 2014 році
Ринок нерухомості у 2014 році
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Класичний» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Еквіті» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Народний» за 2014 рік
Звіт про діяльність ІФ «Достаток» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «КІНТО-Казначейський» за 2014 рік
Звіт про діяльність ІФ «Синергія Ріал Істейт» за 2014 рік
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-4» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-5» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-7» за IV квартал 2014 року
Звіт про діяльність ІФ «Синергія-Клаб» за IV квартал 2014 року
Динаміка вартості інвестиційних сертифікатів



Зберегти як PDF


 
Документ:   Надрукувати    Надіслати другу  Вгору   

© Кінто. Інвестиції і цінні папери в Україні
Повідомлення і застереження
Україна, Київ - 04070,
вул. Сагайдачного, 25-Б, 3 поверх
Тел.: (044) 462-5377, 462-5140

© Розроблено NewAgeLab, 2003.
КІНТО у фокусі  
Інвестиції від А до Я  
Послуги  
Інвестиційні фонди  
ETF - фонди на біржі  
Пенсійні фонди  
Ринок ЦП  
Контакти  
Новости RSS  
RSS канали сайту  
Наша команда  
Iнвестицiйнi семiнари online  
Фондовий ринок  
Тест на знання характеристик фонду «КІНТО-Казначейський»  


        bigmir)net
TOP 100     Rambler's Top100        

ІСІ КУА Вкласти гроші Купити акції Личные финансы Накопичування грошей Пайові фонди Фондовий ринок НПФ Вигідні вкладення Інвестування в акції Недержавний пенсійний фонд Ринок цінних паперів Керуюча компанія Фонд акцій